Літо відкриває двері у казку, яка стає реальною
в серці дитини. Дитини, яку часто порівнюємо із білосніжним Ангелом, теплим
Сонечком, істинним Щастям. Дитя – це дарунок Бога жінці-матері на продовження
Життя. Дитина чиста, як сльоза, щебетлива, як пташка, вітром біжить по
реальності, ранячи собі ноги, та проте, дзвінкоголосо, мов струмок сміється,
простягаючи руки до сонечка, яке проміннячком обціловує личко і допитливу
голівку. Перший вчитель – мама, дає ключі від усіх казок світу, в яких присутнє
і добро і зло. Та вона мудро, з любов’ю, вчить своє Щастя, як розпоряджатися
чарівною паличкою, щоб не наробити хаосу, як у власному просторі, так і в
суспільному. Навздогін за метеликом біжить час. Діти ростуть і стають тими
квітами, які зваблюють серце і око. Їх однаково люблять малими і дорослими, в
першу чергу матері, добирають найчарівніших слів, що мов ластів’ята вилітають з
гніздечка, вже афоризмами і віршами, які так добре декламуються нашими
учасниками студії.
Ольга Головатюк
Наталя Якимів
Тетяна Бріцька
Мар'яна Хабер-Дудар
Немає коментарів:
Дописати коментар