Добра казка

 Вже грудень підходить до завершення. Незабаром залишиться в минулому цей важкий і непередбачуваний 2021 рік. Починається переосмислення прожитого і пережитого. Роздумуємо про життя і його першопочаткову цінність. Про нашого Творця, який вдихнув у нас життя і довірив нам інших людей, щоб разом ми вірили лише в добру казку, яка відродить життя для майбутнього.

Марія Бойчук

              Добра казка

В моєму серці не було страху й немає,

Його Господь охороняє,

Від фальші та облуду-тьми,

Всевишній, весь народ, убережи!

 

Зоря ранкова вмиється росою,

Проміння Сонця морок спопелить,

Пташина заспіває стоголосо,

Земля прокинеться в ту ж мить.

 

І заживемо всі разом щасливо,

Бо знаєм, що таке біда,

У погляді та добрім слові

Відродимо життя для майбуття!!!

 

Мар’яна Вагіль

                        Павутинка життя...

Павутину не втримати – вона за вітром хилиться.

Нектар дуже солодкий,але цвіт сам не запилиться.

Роси блиск неповторний на сонці, але його боїться,

Слова – це перли мови, але деякі так без причин і не мовляться...

Найкрасивіша троянда без нестачі води засихає,

Найлютіша віхола все ж колись спиняється, затихає...

Непомітно,але трава бринить, що по ній недавно ходили,

Живемо день за днем, але себе істинного не всі находили.

Перенасичені дощами ріки з берегів на волю виливаються,

А береги потоків витримують – частинами обриваються.

Деякі люди від гордині мовчки в своєму світі захлинаються,

а інші від чужої байдужості у сірих стінах бідності скитаються.

Павутину іноді вітри не руйнують, зачепившись на щось - обриваються.

І схоже що ми власним життям ткаємо.

Хтось захопившись грою у віражі хвилею штормою в скали приб'ється,

Час ніколи не стоїть на місці, чи в когось не запізно проснеться.

                ***

За життя велика дяка Богу,

і за людей, що є поруч у ньому.

Що показує Бог завжди правильну дорогу,

й своєму даному Ангелу святому.

За всі дари, що Бог завжди приносить,

дарує Він блага всі повсякдення,

і в замін Він нічого не просить,

лише роздає всім Любов й благословення!

Спасибі людям, що в житті є підтримкою,

чи досвідом гіркоти чи радості,

чи просто однією невагомою хвилинкою,

які приходять без злості й заздрості.

Спасибі Богу, за все, що Бог мені дарує

і всі люди в ньому неспроста.

Кожний день якоюсь неповторністю чарує.

Має в собі завжди нові натхнення намиста!

Оксана Сподар

                          Молитва

Господи! Змилосердись над народом моїм!

Цю ненаситна війну зупини, наче бурю на морі!

Дай нам пройти по воді за велінням Твоїм

Й не потонути в сльозах і безмежному горі!

 

Отче наш! Тільки на Тебе надія одна!

Віримо в Тебе і в силу Твою всемогутню!

Пащу вогненну розкрила голодна війна

І пожирає беззахисне наше майбутнє.

 

Матінко Божа!Покрий омофором святим

Многостраждальний народ, що взиває до Тебе!

Поки одні тут біжать за тільцем золотим,

Інших Ти вже зустрічаєш у Божому небі…

 

Гинуть найкращі! Не сотня – вже їх тисячі!

Вже їх додому ніколи й ніхто не поверне.

Спомином світлим прилинуть при сяйві свічі…

Боже! Очисти Вкраїну од всякої скверни!

 

Знищи ненависть і зраду, а дай каяття

Лютим загарбникам й нашим захланним іудам!

Пекло страшне зупини! Хай квітує життя!

Кожної миті хай воля Твоя з нами буде!

 

ВІРУ даруй нам таку, щоб пройти по воді,

Жодного разу об сумнів гіркий не спіткнутись,

Щоб Україна і квіти її молоді

В МИРІ і ЛЮБОВІ до Тебе змогли усміхнутись!

Іванна Мальон

Лілія Сідор

Любов Тимчій

Наталія Воробець-Якимів

Ольга Литвин

Тобі, Україно, – 30!

Споглядаючи майбутнє крізь призму минулого, розуміємо, що Україна – це найдорожче, що ми маємо. Ми її любимо, працюємо для її розквіту і зміцнення, оспівуємо її в поезіях і піснях… Наші герої віддають життя за її незалежність і процвітання. Підносимо до Бога наші щирі молитви і віримо, що незабаром настане довгожданий мир, і народ щасливо заживе у вільній та багатій, наймилішій нашому серцю Україні.

До вашої уваги поезія учасниць літературної студії «Слово».

Мар’яна Вагіль

Краса України.

Журавлиний клекіт й світанкові роси, Безкраї полонини й гір верховіття. Сизії тумани та пшеничні коси, Заплете земля в золоте суцвіття. Орлині польоти в небесах блакиті, Цвітіння весною, немов нареченою вуаль. Цілющі джерела туманами оповиті Й така незрима рідної землі даль. Солов'їні співи в гаях та садочках, Течія гірської річки плескотом на каміннях виграє. Підсніжники,  барвінок, проліски, конвалія та дзвіночки, В Україні вся дивовижність краси, душу теплом оповиває. Епілог: Вітер приголубить, море на хвилях  своїх заколише. Сонце зігріє,  промінням в далині пробіжить. Дощ вмиє рясно, земля блаженством дише... Україна дивовижна! Нею можна мріяти, нею треба завше дорожить!

За тебе Богу щиро помолюсь!

За тебе Богу щиро помолюсь, За тебе рідна ненько – Україно! Серцем до найсокровенішої розмови  пригорнусь, Про світле твоє майбутнє Батьківщино! Господа Бога за добру долю й мир попрошу, бо ти вже достатньо леле натерпілась... Надій й мрій про тебе найдорожча не полишу, Так хочеться,щоб у високий політ летіла!

Освідчення Україні...

Кожним днем насолоджуюсь, що  ти у мене є... Серце завжди з тобою! Ти будеш в мені до останнього подиху... Завжди тривожиш собою все сильніше, напевне за красу своєї душі чистої,мов в немовляти. Нема  ясніших світанків за твої, нема милозвучнішої мови за твою, нема ніжнішої пісні за твою і щирішої молитви за ту, що лине з твоїх вуст! Ніхто, окрім матері не приголубить сина й дочку на чужині. Нема більшого й світлішого «раю», аніж в рідній стороні, в ріднім краю! Тільки в тебе,  Україно такі мальовничі простори гір та полонин. Гірські річки сповнені духом чистоти та гордості. Безкраї лани, багата родюча благословенна Богом земля – це все ти моя рідна Україно. Співи твоїх солов'їв в лугах, всюди заквітчаний ряст, калина окрай криниці, пшеничні коси й безкраї небеса – це все твоя велич, моя Україно! Незламність, гордість, незалежність вільної жінки така неповторна, як твоя краса та грація. Ти даєш крила гордості за спиною...

 найсміливіші сини й найкрасивіші дочки поруч з тобою...Ти найкраща в усьому – нескорена ніким, соборна й вільна моя Батьківщино! Доброї долі тобі ненько! З днем незалежності Україно!!!

Я так хочу, щоб ти, Україно була щасливою!

Я так хочу, щоб ти, Україно була щасливою, Такою ж ніжною, усміхненою й гомінливою. Без відчаю,  пригнічення, болю, горя та сліз, Щоб більш не хоронила своїх  дочок й синів під чорної грози занавіс. Я так  хочу, щоб істинна правда вже  повсюди лунала, Щоб ти все  більше й більше на повні груди дихала й розквітала. Щоб твоя пісня з усіх найвіддаленіших  сторін звучала, Щоб в гармонії й щасті жила, цвіла, й добром надихала. Я так хочу, щоб ти завжди тільки усміхалась, Ніжилась, вабила, й життя ще сильніше кохала. Щоб світанки й  захід сонця з гармонією зустрічала. Щоб в ніколи не забракло тобі сил, а благодать Господа огортала! Я так хочу, щоб збулися мрії, що ти мріяла ще дитиною. Я пишаюсь тобою, такою соборною й незалежною Україною! Я так хочу, щоб горе й  біда вже мимо стороною минали. Щоб ти засіяла яскравіше сонця, й щасливі часи вже настали! Я так хочу!

Ярослава Курудз

Тобі Україно!

(До ювілею)

Сонечко сіяє,

Проміння несе

Із ранку бадьорий

Всім настрій дає.

        Сьогодні є свято –

        Величний цей день.

        Країна святкує

        Новий ювілей.

Багато й немало –

А   вже 30  літ.

Нове покоління

Вітає цей зліт.

        Вітає й бажає

        Вкраїні своїй,

        Лиш миру, достатку,

        Життя й многих літ.

 

День України.

(До ювілею)

Народилася держава –

Нова Україна!

Та,що літами боролась

І  вже стала вільна.

        Стала вільна,незалежна

        Держава народу.

        Прапор підняли високо

        Гімн співали вільно.

Отепер ми стали вільні

У своїй державі.

Своя мова найрідніша

Прозвучала знову.

        Українська , материнська,

        Та ще й барвінкова.

        Українець кожен знає

        Мову солов'їну.

З молоком її вивчали

На руках маленькі.

Перші слова вимовляли

Україна-ненька.

        Про історію країни

        У школі вивчали,

        Про її всевишню славу

        В молитвах благали.

Будь же, рідна Україно,

Як рідная мати.

Пригорни в обійми свої

Козачків завзятих.

        Хай квітує  сад вишневий

        Й козацькая слава,

        Бо здійснилась воля божа

        Україна суверенна стала.

Ювілей 30- річний

Вона відзначає.

Українці ! Всі до гурту,

Гімн вільно співаймо.

        Хай полине аж до неба

        Де пташка літає.

        Піднесімо стяг угору –

        Україна – День свій відзначає!

 

Тай коломийочки

(До ювілею України)

Я співаю, я співаю

Всякі співаночки.

А найкращі за усі –

То коломийочки.

 

  1.   Ой піду я в сад вишневий,

Пісеньку співати,

Україну ріднесеньку

Буду величати.

   

   2. Цвіте рясно калинонька,

Цвіте буйнесенько.

Україна заквітчалась,

Цвітом білесеньким.

   

     3.Україна моя рідна,

Україна ненька,

Як же тебе не любити –

Ти моє серденько.

    

    4. Ой піду я через поле,

Піду через річку,

Заспіваю Україні

пісеньку незвичну.

 

  5.   Ой на горі ,ой на горі

Тополя висока,

Україна, як дівчина,

Стоїть одинока.

 

   6. Край чудовий, мальовничий,

Довкілля зелене,

Звеселяє Україну

І міста і села.

 

  7. Тече річка невеличка,

Тече в Чорне   море,

Україна сильна в собі –

Береже кордони.

 

    8.Ой високі тії гори

І  ті полонини,

Україна славна була,

Славна є і нині.

   9. Зійшло  сонце ранесенько,

Ясно засвітило,

Про народження України

Усім сповістило.

 

    10.День нароження у неї –

Усі відзначають,

З  30-ю річницею

Всі її вітають.

Наталія Воробець-Якимів

Ольга Литвин

Лілія Сідор

Любов Тимчій