пʼятниця, 18 лютого 2022 р.

Ангели Майдану

Вісім років тому ці лютневі дні були сповнені болем, люттю, самопожертвою і відчайдушністю одних та нелюдською жорстокістю – інших.

Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.

Ангели загинули за правду, свободу, незалежність держави, щоб ми могли любити свою країну, пишатись нею і ціною жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним.

Ці гіркі події не могли залишити байдужими і наших студійців, які сплели поетичний віночок шани героям Небесної Сотні – «Ангели Майдану».

Юрій Бойчук 

    Небесній сотні присвячується

Україно, наша мати!

Ти героями багата,

І за твоє майбуття

Віддали люди життя.

Полягли молоді хлопці,

Їм не страшно було зовсім,

Захищали світ собою,

Смерть косила їх косою.

 

Нема їхньої вини,

Що на землю посягли,

Мати й батько важко плачуть,

Бо майбутнього не бачать.

Внуки їх осиротіли,

Не того вони хотіли,

Ті холодні автомати

Забирали брата в брата.

 

Снайпери стріляли вміло,

Серце їх окам'яніло.

Все це гроші,

Все це влада –

Це є громадянська зрада.

Сотню будем пам'ятати,

Їхні вчинки прославляти.

Хай земля вам буде пухом,

Жити будем з вашим духом.

 

Мар’яна Григорська-Оглаб’як

    Присвячується Роману Гурику

Я на мить стала думкою твоєю:

«...Школа...інститут...сім'я...

Хороша робота...відпочинок з сім’єю...

Щоб була щаслива кохана моя!

А ще треба мати хорошу зарплату,

І модну машину і дачу в селі...

І сина чи дочку я так хочу мати!

Щоб «татку» від серця сказали мені...

Любові я хочу просто, земної...

І щастя простого, що в серці живе!...»

Але

Україна...майдан...барикади...

Лиш снайперським куля...секунда і...все!!!

 

Уляна Дмитрів

    Слава Небесній сотні!

 Слава Небесній сотні!

Героям нашим Слава!

Крізь жертви незворотні

Пройшла наша Держава.


Лилися кров і сльози

Й мольби Євромайдану,

Стояли в дощ й в морози,

Хто заспіва «Осанну?»

 

Дзвони Церков вкраїнських

Небесній сотні дзвонять

І свічі плачуть болем:

Цвіт нації хоронять…

 

Щоб воля й правда жили,

Гідність людей цінилась,

Життям всі дорожили,

 Вкраїна відродилась.

 

Лампадки й живі квіти

 Хресну встелять  дорогу,

В серцях вам вічно жити,

Борці за перемогу!


    ***

Крізь біль сердець вкраїнських матерів

І сльози мільйонного  народу

Вам Світла пам'ять в вічність пролягла

Героям невмируща слава в нагороду!

 

Небесній сотні дзвони дзвінко б'ють,

Плам'я свічок освічує дорогу

Від Вас нам всім, щоб ми не змарнували

Ціною  людських жертв  здобуту перемогу!

 

    ***

Україно! Ти в мене одна

Ти як Бог і як душа – єдина

Бережи усіх своїх дітей

Миролюбна, славна, солов'їна.

 

Найсвятіший клаптик на Землі

Там де  дім, сім'я – як скарб безцінний

А таких мільйони тут, як я

Кожному свій край є  незамінний

                                                    

В ім'я жертв, що на Вівтар лягли

Щоб Соборна була в нас Держава

Боже правий, цілий світ, скажи.

Гідно жити тут нема в нас права?

 

Не мовчіть, кричіть, бо нині ми,

Завтра інший хтось в пекельній пастці

Ми – за МИР НА ВСІЙ ПЛАНЕТІ, ну, а ви???

Зупинім  глобальне зло у людській масці!!!

 

Ольга Литвин

    Пам'яті Героя Небесної Сотні Романа Гурика

Дуже-дуже щемить і уже не минає,

Із відгомоном болю, той день пам’ятаю.

Барикади. Майдан… І чорнявий хлопчина,

де в кучерях ховалася юність грайлива.

 

Хоч в кучерях ще вітер коханої подихом грав,

Він за покликом серця, із вольними духом стояв,

Бо зродилась в той день в ньому нова людина:

В його серці жила, лиш єдина кохана ­ Вкраїна!

 

Він не думав про те, що знайде його куля зрадлива,

що застигне в кучерях останняя крові краплина.

Видно знав, що та «місія» дуже для нього важлива:

тільки так буде жити єдина його Україна!

 

Мар’яна Григорська-Оглаб’як


Мар'яна Хабер-Дудар


 Лілія Сідор