Пам’ятні ноти

   Нещодавно до нашого об’єднання «Слово» завітала Софія Максимович. Уважна, красива і мила дівчина, яка народилася я в містечку Долина. Закінчила Долинський ліцей «Науковий».

   До 18 років, як каже про себе сама дівчина, встигла змінити три роботи в сфері обслуговування. Однією з них є бібліотека. Софійка багато читає, любить філософію, літературу та поезію . Пише власні вірші та картини. Цінує релігію та відвідує церкву. До її хобі належать пробіжки та складання пазлів. Полюбляє також танці. З музичних уподобань,– класичні твори та українські пісні в жанрі Soul. Активно вивчає англійську і німецьку мови. Любить подорожувати з друзями.

  До життя у неї особливе ставлення, що відображається і у віршах. Запрошуємо до читання та слухання віршів Софії.

***
Коли доходиш відчаю межу,
Зірвавши квітку польову,–
Побачиш небо, а там птах, і не один.
Задмухаю свічки.
Помрію про свободу.
Зникають часточки душі,
Затоплю думку глибоко під воду .
Заткнись, - свободо, мріє, думко,
Від вас життя болить відчутно.
Я краще утечу,–
І ти тікай.
Зірви ту квітку польову
Поглянь, там хмари
Заспівай.

 
***
Гори, пали вогнем
Тони у полум'ї трибою
Виходь за межі звичного,
Відчуй нове, –
Занурся в нього з головою

 
Вона жила лише у вечір
 
Вона жила лише у вечір
Прийде з роботи. Сяде край вікна.
Увімкне музику. Є співи, танці, –
Келих червоного вина
 
Біжить сусідська дівчинка, –
Тато купив їй шоколаду.
Зранку відвіз до школи,
В обід пограли у м'яча.
Щасливе в дівчинки життя.
На нічку буде казочка гарненька.
 
Жінка позаздрила малечі..
Без сорому. Провини. Страху. Каяття.
Сама жила лише у вечір,
Хотіла кращого життя.

Перші кроки до Музи

 Сьогодні хочемо поділитися незвичайним творчим досягненням наймолодших учасників літературної студії «Слово». Ними є п’ятикласники Долинського ліцею «Інтелект». Вони вміють бачити у всьому красу і привертають увагу своїм особливим поглядом на світ. У кадрі — щирість і перші кроки в поезії. Блог «Слово молодих» для них став пробою у публічній творчості і зробили вони цю пробу з натхненням та радістю, додавши особливого тепла, бо їхній творчий запал вражає. Ми пишаємося їхніми першими успіхами і бажаємо, щоб попереду було ще багато відкриттів, нових текстів і маленьких перемог.

«Я своє серце вже поклала на вівтар»

  Нещодавно до літературного об’єднання «Слово», яке діє при Долинській ЦПБ долучилась не просто авторка поезій, а красива, розумна жінка-муза. Творча і дуже чуйна особистість, яка, як християнський психолог, безкорисливо допомагає всім, кому важко, бо має добре серце та щиру душу. Пані Ірина – практичний психолог, вчитель християнської етики, (при церквах катехизує дітей, ділитися знаннями про Бога, гідно плекаючи майбутнє покоління). Членкиня Асоціації психологів України, магістр богослов’я та філософії, катехит, вчитель методист, співавтор книг з християнської етики (які отримали гриф міністерства освіти), у минулому голова методичного обʼєднання вчителів християнської етики, членкиня творчої майстерні з написання підручників при Івано-Франківській Митрополії, лауреатка обласної літературної премії ім.Ольги Дучимінської. І що не менш важливо – дружина та мама двох дітей.

   Народилася Ірина Яблонь в мальовничому селі Гошів, що на Прикарпатті. Ще змалечку вона присвячувала своє життя Богові, була учасницею Марійської дружини, завжди відвідувала Богослужіння та катехизи, тоді вперше вона почала виливати свою душу в прекрасне – поезію. У студентські роки вона продовжувала писати. А вже під час праці вчителем в Долинському ліцеї «Європейський», Долинському ліцеї номер 5 та Тяпчанському ліцеї вийшла її перша авторська збірка «Я своє серце вже поклала на вівтар». Книга зацікавила багатьох поціновувачів віршів, читачам перегукувалися слова, які були професійно оздоблені у поезії.

    Творчість пані Ірини є простою, доступною та базується на власних переживаннях. Тисячі людей які знайомі з нею, відгукуються позитивно і, як правило, чекають зустрічі,  бо її присутність та слова мотивують людей повірити в себе та заново загорітися бажанням жити у важкому часі, у часі війни. Працюючи понад 20 років вчителем їй вдалося залишитися в серцях багатьох учнів, і зараз, коли вони зустрічаються з нею, згадують ті переломні моменти в житті, з яких Ірина Михайлівна допомогла їм вийти.

     Отож запрошуємо і вас поринути у поетичний світ Ірини Яблонь.

Усміхнися мені, Україно!

  Сьогодні, коли ще триває війна у нашій країні, а мирне населення потерпає від російської агресії, важливо виховувати дітей в любові до рідної країни, до її культури, історії, традицій, до краси рідної природи. Поезія, написана про Україну в цей нелегкий час, зворушує, зачаровує душу й серце. Тож насолоджуйтеся патріотичними рядками, написаними нашими авторками: Лілією Сідор, , Іванною Шершень, Олександрою Телегою-Дужак, Тетяною Бріцькою, Леонією Кіряковою, Марією Бойчук, Любов’ю Тимчій. У прочитанні молодших учасників літературного об’єднання «Слово».