Під сузір'ям "Слова"

 Слово має дивовижну силу: воно здатне засіяти в душі зерно, яке згодом проросте у велике життєве покликання. Напередодні Дня журналіста у нашій рубриці «Під сузір’ям Слова» ми з гордістю розповідаємо про людину, чий професійний шлях починався з перших літературних спроб у стінах нашої бібліотеки.

  Мова йде про Олега Галіва — нині відомого українського журналіста, телеведучого, що зараз є частинкою команди Першого Каналу Суспільного мовлення.

  Народився майбутній журналіст у мальовничому бойківському селі Старий Мізунь. Його шлях до знань пролягав через Долинський природничо-математичний ліцей, де гартувалися характер і аналітичне мислення. Проте любов до слова перемогла точні науки, і вищу освіту Олег здобув у Інституті права та психології Львівської політехніки за спеціальністю «Журналістика». А прагнення глибше розуміти медійні процеси повело його далі у велику науку — сьогодні він є аспірантом Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, де досліджує трансформації сучасного телепростору.

  Саме у місті Лева розпочався його яскравий шлях на телебаченні. Перші професійні кроки Олег зробив на телеканалі НТА, де пройшов потужну школу від затятого журналіста до ведучого та шеф-редактора новин. Його майстерність та відданість стандартам чесної журналістики швидко помітили на всеукраїнському рівні: у 2023 році він долучився до команди Української редакції Радіо Свобода, а в 2025 році Олег став ведучим Першого Каналу Суспільного мовлення, де щодня тримає руку на пульсі інформаційного фронту країни в ефірі проєкту «Суспільне. Студія».

  Динамічний ритм великого міста та напружені журналістські будні майже не залишають часу для поетичних рядків. Проте його перші несміливі спроби пера відбувалися саме тут, серед затишної тиші та мудрості книжкових полиць нашої бібліотеки. Талант юного автора розквітав на очах студійців: частина його ранніх віршів прикрашала сторінки місцевої газети «Свіча», а також публікувалася на нашому блозі «Слово молодих» і в спільних збірках студійців. Поетичне слово навчило його відчувати силу мови, глибину кожної фрази, що згодом допомогло знайти власну унікальну інтонацію у великій журналістиці. Він став невіддільною частиною нашої творчої родини: жоден поетичний захід у стінах бібліотеки не проходив без цього талановитого хлопця. Разом із колегами по перу щороку вирушав у паломництво на Свято ліричної Франкової поезії в Лолині, де повітря дихає коханням і словом. Своїм справжнім літературним натхненником, він і досі вважає Василя Олійника — прикарпатського поета й журналіста, який навідував і заняття «Слова». Саме під його мудрим редакторським крилом формувався стиль молодого автора, а вірші Олега ставали частиною знакових колективних збірок, які дбайливо упорядковував та редагував Василь Васильович. 

  Сьогодні Олег не лише аналізує складні суспільно-політичні процеси в кадрі, а й щедро ділиться досвідом із майбутнім поколінням — викладає для студентів Університету Короля Данила, а також успішно консультує у сфері медіа та популяризації брендів.

  Сам Олег щиро і скромно каже, що не має гучних або особливих нагород, а всі його досягнення — буденні. Проте для нашої літстудії його щоденна професійна праця, відданість високим стандартам інформаційного мовлення та виховання молоді — це і є найвища нагорода.

  Хоча відстань та журналістські будні наразі розвели Олега з рідною студією, вона назавжди залишилася в його серці. Вона живе там, як теплий спогад про місце, де починалися великі мрії, де гартувалося Слово і де панує особлива атмосфера, спрямована на творчу реалізацію. Олег залишається вірним тим принципам чесності, об'єктивності та щирості, які виховувалися в часи студійства. Його гостре, влучне журналістське слово — це продовження тієї любові до рідної культури та України, яка колись зародилася в стінах бібліотеки.

  Вітаємо Олега Галіва з прийдешнім Днем журналіста! Нехай Слово завжди буде зброєю правди, світла та перемоги!