Зима нас зачаровує дивовижною казкою, яку
творять сніжинки, що весело виблискують на сонечку, танцюючи під мелодії морозу
і вітру. Ліс, міста і села огорнуті серпанком величі. Ідемо засніженою стежкою,
ховаючи руки і обличчя від морозу, і милуємося довершеними архітектурними
шедеврами природи.
Наближається Свято… Вже при одній згадці
про нього відчуваємо солодкий запах куті, отави і дідуха, що є невід’ємними
атрибутами Різдва. Таємнича ніч п’янить своєю предковічною загадковістю, кличе
всіх в оселю дитинства. Бо лише тут, у дитинстві, живе казка, бентежна і
пречиста, яка в дорослому віці допомагає нам не заблукати у нетрях буденності і
гріха.
В яселках, на сіні, твориться найбільша
містерія дива… Ісус народжується з Діви, щоб віддати нам себе цілковито. Щоб
здійснити найсокровенніше бажання кожного ще не зачерствілого серця. Свято
Різдва вічне, як наші душі, котрі світять зорею Вифлиємською для прийдешніх
поколінь. А серце, наповнене Словом, сіє на папір зерно, яке проростає віршами,
щоб нагадувати людям про казку, яка і є Щастям, котре ми просто забули
відшукати у власному серці.
Люба ТИМЧІЙ
***
Крізь
сніжні завії, по
стежці, що навіть не видно,
З
дзвіночком в руках і добром, щоб до краплі віддати,
Від
хати до хати, де вогник горить так заклично
Ми
вам колядуєм, ми
хочем новину сказати.
Колядка
дзвенить і дарує щасливу надію
На
добре життя, на достаток і радість у хаті.
І
з нею до всіх нас приходить святая Марія,
Щоб
світу Спасителя, сина свого дарувати.
Величне
Різдво! Це народження Бога живого!
Того,
що у серці. Того,
що так любить й страждає.
Молімось
йому! І у горі, і в щасті - до нього.
Бо
тільки Христос добрий світ на долонях тримає!
о. Вітольду Левицькому
Він так співав ! Спів лився в піднебесся,
Будив, молив, любов’ю зігрівав.
З’єднались сили всі - земні й небесні,
Як про Марію Діву він співав.
Сльозу зронивши,вів він про калину,
І про бійців ,що впали у борні .
А ще співав про ласку ,ту,єдину,
Про Божу ласку ,що дарив мені.
Співав баладу про згорілу церкву,
Вів голосом могутнім і лунким.
Він бачить пісню, бачить тільки серцем.
Незрячим бути - це не буть сліпим.
Він бачить більше, ніж усі навколо !
Співає дзвінко Божії пісні,
І спів отця летить за видноколом,
Як соловейка трелі весняні.
***
Господь учив любити і прощати,
Любити всіх не дивлячись на вади.
Та я ще хочу Господа благати:
Всевишній, дай народу мудру владу.
Ісус учив із бідними ділитися,
І у покорі Господу служити,
До Бога буду щиро я молитися,
Щоби війну на сході завершити.
Що Бог нам дав – то треба все прийняти.
Молитися, кріпитися у вірі.
І знов я хочу Господа благати:
Наш Боже, дай моїй країні миру!
Назарія ВЕСНЯНКО
***
Батьківська хата сумує
Батьківська хата сумує.
Діти усі розійшлись…
Голосу серце не чує,
Хочеться, щоби зійшлись.
Доля у світ розкидала,
Рідною стала чужина.
Мати сумна виглядала,
Чи не збереться родина.
Разом усіх чи побачить?
Чи на Святвечір зійдуться?
Хата розлуку пробачить,
Як діти усі обіймуться.
От вже й приходить Святвечір…
Мати молитву читає…
Бачать лиш зорі з небес –
Сумно до столу сідає.
Діток нема, не прийшли.
Мовчки кутю споживає…
Добрі часи всі пройшли,
Вже й чоловіка немає.
Та ось під вікном коляда!
Ложка із рук випадає…
Рідні дзвенять голоси!
Двері хутчіш відчиняє.
– Любі мої, ви прийшли! –
Як в дитинстві, усіх пригортає…
– Дороги сніги замели,
Та ми вже у рідному краї!
І радісно в хаті дзвенять
Колядки дзвінкі і прозорі.
Матуся з дітьми гомонять,
А з неба всміхаються зорі…
Олег ГАЛІВ
У пригорщах небес
Усе на світі в пригорщах
небес:
І сонця світло, й
материнська ласка,
Кришталь води і барв осінніх
казка,
Що огорта в незвіданість
чудес.
І я, скорившись вічності,
молюсь…
Мої уста пронизує любов.
До Бога із проханням знов і
знов
словами серця щирого тулюсь.
***
Неначе книжки я сторінку
розгортаю,
І час Різдвяний вирина…
Мене в чарівні звуки огортає
І спів святковий підійма
струна.
Різдвяні свята – наші
обереги.
Це грані християнського
життя.
Вони для нас і альфи, і
омеги,
Незгасні і могутні опертя.
Колядки і щедрівки залишають
У нашім серці таємничий
слід.
Добу Різдва всі добре пам’ятають,
Адже вона панує сотні літ.
Людмила ПЕРЕВІЗНИК
***
Двотомник
відносин прочитано
головні
герої пішли
кожен
своєю дорогою
і
головне
без
образ без докорів без слів
вогник
що ледве вже тлів
догорів
сизим
димом у небо знялися
останні
слова
погляди
два спокійно зустрілися
обнялися
і розійшлися
дива
не сталося
власне
і не чекалося
диво
заясніло на видноколі
там
де янголята ясночолі
сповіщали
про народження Дитяти
вже
й ніч Різдвяна відійшла за небокрай
ранок
нового життя зустрічай.
Магія Різдвяної ночі
Намалюй,
нашепчи, напиши дивну ніч,
Опинися
зі мною отут віч-на-віч,
Пригорни,
розтривож мене, приворожи.
Чом
раніше не стрівсь, - не кажи, не кажи…
Не
важливо, де був, якщо поруч в цей час.
Відімкнула
ніч двері і вимкнула джаз,
Патефон,
телефон, ще хтозна, який фон,
І
побіг враз думок марафон, марафон.
Ти
шептав, пригортав, дивну ніч малював
І
думок моїх біг зупиняв так, як знав...
Ніч
Різдвяною зіркою тихо зійшла,
Ніч
Різдвяна до мене тебе привела.
Мар’яна ГРИГОРСЬКА
***
Ця
тиха ніч... Ти знову йдеш до хати.
З
тобою йде старий сніг волохатий.
Дванадцять
страв старий стіл прикрашають,
А
в серці щастя, що лиш в небі мають.
Сріблястий
сніг віконниці вкриває,
А
в небі зір не видно, ніби їх немає...
Чарівне
ЩОСЬ і дивно-незбагненне,
Ця
таємнича ніч в собі ховає.
Вже
вся сім’я зібралась до молитви,
Кутя
парує
на столі, святкова.
Із
світлом темрява спинили битву!
Лише
ця ніч чарівна і казкова!
***
Стоїть
дідух в кутку старої хати,
Що
пахне сіном, медом і кутею.
Під
вікна діти йдуть колядувати.
За
стіл сідають цілою сім’єю.
Молитва
лине в небо непохитна,
Молитва
повна радості й благання.
Молитва
матері за дочку й сина,
За
мир,здоров’я і любов-кохання.
І
добру Новину усім звіщають,
І
коляда летить від хати в хату,
У
щасті цім, де повно сонечка і свята,
Благаю,
у молитві
ти
хоч раз згадай солдата.
Мар’яна ВАГІЛЬ
***
У
ніч перед Різдвом я загадаю,
зберегти
всім те,
що
в житті зараз мають.
Відшукати
те, чого досі не знайшли,
Побачити
новий горизонт
здійсненних
мрій,
до
яких ішли.
В
ніч перед Різдвом я побажаю:
взаємності
всім від долі
й
омріяного від людей добра,
врожаю,
благополуччя, миру,
гармонії -
в кожній родині,
миру
всім у серці і у всій Україні.
В
ніч перед Різдвом я загадаю,
щоб
кожний хворий знайшов видужання...
Щоб
всі згуртувалися вдома, хто був на далекій чужині.
Щоб
було тепло батьківських обіймів кожній сиротині.
В
ніч перед Різдвом я загадаю,
щоб
всі відчули народження Христа у серці власним розмаєм.
Кажуть,
що на Різдво здійснюються всі бажання.
Загадуйте,
допоки Вифлиємська зірка світить до світання!
