пʼятницю, 4 січня 2019 р.

Величне Різдво


Зима нас зачаровує дивовижною казкою, яку творять сніжинки, що весело виблискують на сонечку, танцюючи під мелодії морозу і вітру. Ліс, міста і села огорнуті серпанком величі. Ідемо засніженою стежкою, ховаючи руки і обличчя від морозу, і милуємося довершеними архітектурними шедеврами природи.
Наближається Свято… Вже при одній згадці про нього відчуваємо солодкий запах куті, отави і дідуха, що є невід’ємними атрибутами Різдва. Таємнича ніч п’янить своєю предковічною загадковістю, кличе всіх в оселю дитинства. Бо лише тут, у дитинстві, живе казка, бентежна і пречиста, яка в дорослому віці допомагає нам не заблукати у нетрях буденності і гріха.
В яселках, на сіні, твориться найбільша містерія дива… Ісус народжується з Діви, щоб віддати нам себе цілковито. Щоб здійснити найсокровенніше бажання кожного ще не зачерствілого серця. Свято Різдва вічне, як наші душі, котрі світять зорею Вифлиємською для прийдешніх поколінь. А серце, наповнене Словом, сіє на папір зерно, яке проростає віршами, щоб нагадувати людям про казку, яка і є Щастям, котре ми просто забули відшукати у власному серці.


Люба ТИМЧІЙ
***
Крізь сніжні завії, по стежці, що навіть не видно,
З дзвіночком в руках і добром, щоб до краплі віддати,
Від хати до хати, де вогник горить так заклично
Ми вам колядуєм, ми хочем новину сказати.

Колядка дзвенить і дарує щасливу надію
На добре життя, на достаток і радість у хаті.
І з нею до всіх нас приходить святая Марія,
Щоб світу Спасителя, сина свого дарувати.

Величне Різдво! Це народження Бога живого!
Того, що у серці. Того, що так любить й страждає.
Молімось йому! І у горі, і в щасті - до нього.
Бо тільки Христос добрий світ на долонях тримає!

о. Вітольду Левицькому
Він так співав ! Спів лився в піднебесся,
Будив, молив, любов’ю зігрівав.
З’єднались сили всі - земні й небесні,
Як про Марію Діву він співав.

Сльозу зронивши,вів він про калину,
І про бійців ,що впали у борні .
А ще співав про ласку ,ту,єдину,
Про Божу ласку ,що дарив мені.

Співав баладу про згорілу церкву,
Вів голосом могутнім і лунким.
Він бачить пісню, бачить тільки серцем.
Незрячим бути - це не буть сліпим.

Він бачить більше, ніж усі навколо !
Співає дзвінко Божії пісні,
І спів отця летить за видноколом,
Як соловейка трелі весняні.

***
Господь учив любити і прощати,
Любити всіх не дивлячись на вади.
Та я ще хочу Господа благати:
Всевишній, дай народу мудру владу.

Ісус учив із бідними ділитися,
І у покорі Господу служити,
До Бога буду щиро я молитися,
Щоби війну на сході завершити.

Що Бог нам дав – то треба все прийняти.
Молитися, кріпитися у вірі.
І знов я хочу Господа благати:
Наш Боже, дай моїй країні миру!

Назарія ВЕСНЯНКО
***
Батьківська хата сумує
Батьківська хата сумує.
Діти усі розійшлись…
Голосу серце не чує,
Хочеться, щоби зійшлись.
Доля у світ розкидала,
Рідною стала чужина.
Мати сумна виглядала,
Чи не збереться родина.
Разом усіх чи побачить?
Чи на Святвечір зійдуться?
Хата розлуку пробачить,
Як діти усі обіймуться.
От вже й приходить Святвечір…
Мати молитву читає…
Бачать лиш зорі з небес –
Сумно до столу сідає.
Діток нема, не прийшли.
Мовчки кутю споживає…
Добрі часи всі пройшли,
Вже й чоловіка немає.
Та ось під вікном коляда!
Ложка із рук випадає…
Рідні дзвенять голоси!
Двері хутчіш відчиняє.
  Любі мої, ви прийшли!
Як в дитинстві, усіх пригортає…
  Дороги сніги замели,
    Та ми вже у рідному краї!
І радісно в хаті дзвенять
Колядки дзвінкі і прозорі.
Матуся з дітьми гомонять,
А з неба всміхаються зорі…

Олег ГАЛІВ
У пригорщах небес
Усе на світі в пригорщах небес:
І сонця світло, й материнська ласка,
Кришталь води і барв осінніх казка,
Що огорта в незвіданість чудес.
І я, скорившись вічності, молюсь…
Мої уста пронизує любов.
До Бога із проханням знов і знов
словами серця щирого тулюсь.

***
Неначе книжки я сторінку розгортаю,
І час Різдвяний вирина…
Мене в чарівні звуки огортає
І спів святковий підійма струна.
Різдвяні свята – наші обереги.
Це грані християнського життя.
Вони для нас і альфи, і омеги,
Незгасні і могутні опертя.
Колядки і щедрівки залишають
У нашім серці таємничий слід.
Добу Різдва всі добре пам’ятають,
Адже вона панує сотні літ.

Людмила ПЕРЕВІЗНИК
***
Двотомник відносин прочитано
головні герої пішли
кожен своєю дорогою
і головне
без образ без докорів без слів
вогник що ледве вже тлів
догорів
сизим димом у небо знялися
останні слова
погляди два спокійно зустрілися
обнялися і розійшлися
дива не сталося
власне і не чекалося
диво заясніло на видноколі
там де янголята ясночолі
сповіщали про народження Дитяти
вже й ніч Різдвяна відійшла за небокрай
ранок нового життя зустрічай.

Магія Різдвяної ночі
Намалюй, нашепчи, напиши дивну ніч,
Опинися зі мною отут віч-на-віч,
Пригорни, розтривож мене, приворожи.
Чом раніше не стрівсь, - не кажи, не кажи…
Не важливо, де був, якщо поруч в цей час.
Відімкнула ніч двері і вимкнула джаз,
Патефон, телефон, ще хтозна, який фон,
І побіг враз думок марафон, марафон.
Ти шептав, пригортав, дивну ніч малював
І думок моїх біг зупиняв так, як знав...
Ніч Різдвяною зіркою тихо зійшла,
Ніч Різдвяна до мене тебе привела.

Мар’яна ГРИГОРСЬКА
***
Ця тиха ніч... Ти знову йдеш до хати.
З тобою йде старий сніг волохатий.
Дванадцять страв старий стіл прикрашають,
А в серці щастя, що лиш в небі мають.
Сріблястий сніг віконниці вкриває,
А в небі зір не видно, ніби їх немає...
Чарівне ЩОСЬ і дивно-незбагненне,
Ця таємнича ніч в собі ховає.
Вже вся сім’я зібралась до молитви,
Кутя парує на столі, святкова.
Із світлом темрява спинили битву!
Лише ця ніч чарівна і казкова!

***
Стоїть дідух в кутку старої хати,
Що пахне сіном, медом і кутею.
Під вікна діти йдуть колядувати.
За стіл сідають цілою сім’єю.
Молитва лине в небо непохитна,
Молитва повна радості й благання.
Молитва матері за дочку й сина,
За мир,здоров’я і любов-кохання.
І добру Новину усім звіщають,
І коляда летить від хати в хату,
У щасті цім, де повно сонечка і свята,
Благаю, у молитві
ти хоч раз згадай солдата.

Мар’яна ВАГІЛЬ
***
У ніч перед Різдвом я загадаю,
зберегти всім те,
що в житті зараз мають.
Відшукати те, чого досі не знайшли,
Побачити новий горизонт
здійсненних мрій,
до яких ішли.
В ніч перед Різдвом я побажаю:
взаємності всім від долі
й омріяного від людей добра,
врожаю, благополуччя, миру,
гармонії - в кожній родині,
миру всім у серці і у всій Україні.
В ніч перед Різдвом я загадаю,
щоб кожний хворий знайшов видужання...
Щоб всі згуртувалися вдома, хто був на далекій чужині.
Щоб було тепло батьківських обіймів кожній сиротині.
В ніч перед Різдвом я загадаю,
щоб всі відчули народження Христа у серці власним розмаєм.
Кажуть, що на Різдво здійснюються всі бажання.
Загадуйте, допоки Вифлиємська зірка світить до світання!

Немає коментарів:

Дописати коментар