У пошуках неба

 

           "Я вірю в Бога, як вірю у сонце.
           Вірю не тому, що бачу Його, а тому, 
           що в Його світлі бачу все решту."

Клайв Льюїс

     Життя – це криниця Любові, якої ми всі спраглі.

Та іноді ми чомусь не йдемо до цієї криниці, не п’ємо її цілющої води. Втікаємо від життєдайного джерела, як поранений звір, втративши орієнтири і забуваючи, що від себе немає куди втекти. Ця дивна втеча створює хаос у наших душах, і ми перебуваємо в ньому, допоки не прийде той, хто подасть руку і поведе… Ми сліпо йдемо за поводирем, котрий не завжди веде до світла, частіше зводить нас у прірву, з якої майже нереально вийти. Лише тоді, коли усвідомлюємо, що з нами трапилось, ми не чуючи свого голосу гарячково намагаємось знайти вихід, біжимо стрімголов у пошуках Неба. Але чи там шукаємо? Чи вірну дорогу обрали? Чи не потрапимо до ще гіршої пастки?

Щоб не помилитися і знову не збитися на манівці, згадаймо про криницю Божої Любові! Лише молитва – щире спілкування з Богом може дати відповіді на всі запитання. Філософія життя непроста, труднощі й проблеми підстерігають кожного, та це не привід, щоб впадати у зневіру і розривати зв’язки з реальністю…

Вихід є, лиш очі розплющ і йди до світла, обравши поводирем Бога. Сонце Щастя обов’язково засвітить, лиш треба вірити, любити і працювати для Всесвіту. Намагайся збагнути цінність кожної миті життя і прожити його гідно: прощаючи образи, даруючи посмішки і подаючи руку допомоги тим, хто збився з дороги…

Оксана СПОДАР

Таня БРІЦЬКА

***

До Бога свої очі піднеси

Коли на серці смуток!– Посміхнися!

До Бога свої очі піднеси.

І щирим серцем тихо помолися,

Щоб він тебе від болю захистив,

Щоб поселився у твоєму серці,

На добрі вчинки мудро навертав.

А щастя і любов повним відерцем,

Благословляв і вірно зберігав.

І попроси у Бога щиро миру,

Здоров'я всім. І хворим і здоровим.

Він дасть тобі всього, що треба вміру

Й похмуре небо стане кольоровим.

19.09.2018р.

Молитва

Ісусику , любий, святий !–

Ручки до, Тeбe, складаю,

Хоч я щe зовсім малий,

Щиро молюся,

Благаю...

Татка мого бeрeжи,

Хай будe здорова матуся.

Хай довго живуть, поможи,

Моі дідусі і бабусі.

Хай будуть здорові усі–

Старeнькі , дорослі, малeнькі.

І миру усім на зeмлі,

Для Украіни – нeньки!.

Зроби хай будe мирним нeбо

І хай закінчиться війна,

Молю Тeбe, нічого нам нe трeба,

Хай в мирі зацвітe для нас вeсна.

1.03.2018р.

Леонія КИРЯКОВА

***

Несу вчення Христа

Покора у мовчанні – до слова.

Дорога у молитві – до Бога.

Дорога у діяннях – до Милосердя.

Життя в Христі до віри.

Життя в надії – шлях до свого спасіння.

Духовна чистота

Духовні знаки є в житті

Для кожної людини.

Поклоніться правді й доброті.

Без віри не вагайтеся й хвилини.

***

Ступайте з вірою в Христа

Із гідністю людини.

Будьте розважливі в собі,

До Бога йдіть з молитвою щоднини.

Бо світ міцний у простоті

З господньої дитини.

Хваліть творця ви на Землі

За створені вам днини.

Мар’яна ВАГІЛЬ

Життя за двох..

Життя за двох,

Та з нами Бог…

І тихий шепіт...

Знайти любові оберіг,

Не сплутавши своїх доріг.

Дзвенить дитячий лепет…

Барикади і буднів гонитва,

Але щирі слова молитви.

Хоча скрипить зневіри звук,

Кружляє зло, як чорний крук.

Віра усе переможе…

Оборони нас, Боже!

А серце рветься на льоту,

Пірнувши в дощову сльоту.

Та вже світає…

Життя за двох,

Та з нами Бог…

Веселка сяє!

Людмила ПЕРЕВІЗНИК

***

Не шукай в цьому світі любові,

Бо любов, як і бог, в тобі…

Бог – любов, бог – любов і слово,

То нащо ж марнувати в журбі

День за днем і чекати щастя,

Наче з моря погоди ждеш?

Кожен ранок – святе причастя

Тож радій з того, що ти живеш.

Світ насправді світлий і чистий,

Від лукавого інше все.

Починається день білим листом –

Напиши там своє есе.

***

Запам`ятовується перше враження і остання фраза,

Забути не можна все і одразу,

Не можеш забути – візьми й відпусти.

Не бійсь самоти, уникай суєти.

Забуте давно пригадаєш невчасно,

Це буде як грім серед неба ясного,

Чи дощ життєдайний для спраглого поля…

Нічого не зміниш – на все Божа воля.

На все і про все є одне лиш життя,

Не жди похвали, каяття, співчуття.

Знайти свою стежку нелегко, проте,

Знайдеш – і навколо усе зацвіте.

Віднайдуться рими, означиться сутність,

Округлиться навіть життя гострокутність

і паростком ти навесні проростеш,

і я проростаю у світі без меж.

Віра

А що мені треба?

Шматочок лиш неба

і блискітки зір,

свіжий вітер із гір.

І сонця проміння,

і саду цвітіння,

і віри й по вірі,

а дні – щоб не сірі.

Щоб світ рятувала

і біль тамувала

любов – панацея.

Не нова ідея.

У мене є все,

що потрібно для щастя,

І віра. Тож вірю:

по вірі воздасться.

***

Летіла рідна пісня над горами,

Котились звуки поміж спориші.

Червоними і чорними рядками

ЇЇ слова торкались струн душі.

Там, де домівка, мальви біля тину,

І головаті соняхи ростуть.

Он, ніби на загубленій хустині

Малюнок…чорнобривці так цвітуть.

А пісня лилась, струменіла, не стихала

І про кохання, й нелегке життя,

І як кровинку-сина проводжала

У бій кривавий і чекала вороття...

Летіла рідна пісня над горами,

Від слів молитви так хотілося чудес!..

Край шляху Ангел пригортає маму,

Їй мариться, що син зійшов з небес..

***

Сніг, сніг, сніг

замітає…

Те що зміг зберегти –

не зникає.

Що давно відпустив,

повернулося.

Нащо?

Не пояснить цього

навіть Бог

нізащо.

Відпускаючи все,

відпустив забагато,

не лічив ти ніколи

здобутків,

ні втрати,

не бентежився тим,

приготує що завтра,

бо тривога ота

й копійчини не варта.

В світі все гармонійне,

Ти з ним дисонуєш,

Як себе зрозуміти

не хочеш, не чуєш.

Збережи сам для себе себЕ

і, можливо,

Станеш світом для когось,

стане світ тобі милим.

***

І саме тоді

коли ти зіркою

стрімголов

падаєш вниз

Ангел підставляє долоні

ще не час

ти ще здатен

світити

а хтось тієї миті

задумав бажання

і воно

не здійсниться…