понеділок, 14 грудня 2020 р.

Ти будеш для мене сонцем

   Зовсім не давно у літературну студії «Слово» завітала нова учасниця Тетяна Курус. Народилася Тетяна у селі Новошин. Закінчила Долинський ліцей «Інтелект». Вступила на філологічний факультет ЛНУ ім. І.Я.Франка.
  Дівчина веде активний спосіб життя: займається спортом, східними танцями, співом, відвідує модельну школу. Вивчає іноземні мови, обожнює читати, пише вірші та етюди.






 Тебе кохаю
Літня ніч накриває села,
Розсипає зірки над нами.
Скажу тихо і так відверто:

-  Я люблю тебе до нестями.

Зорі нас теплом зігрівають,

Усміхаються нам із неба.

Я так ніжно тебе кохаю

І вже жити не можу без тебе.

Хочу так багато сказати,

Та нелегко слова віднайти.

Бо так сильно тебе кохаю

Й буду завжди там, де є ти. 


Вечірнє сонце
Вже сонце сідає за обрій,
Сторінку нову відкрито.
Сьогодні про все на світі
Ми зможемо поговорити.
Ти будеш для мене сонцем,
Я зіркою стану для тебе.
Люблю тебе, мій неповторний!
Над нами – високе небо!
А всі наші мрії – як гори –
Простори безкрайньо-прекрасні.
Ми труднощі всі переборем
І знайдем кохання незгасне!

Вічність
Вічність, відносність, душі глибина,
Серце бентежно палає.
Хмільні почуття, мов зі смаком вина,
Нас, як на хвилях, гойдають.
Стільки проблемок й великих проблем
Завжди вирішують люди,
Прагнеш, шукаєш, бажаєш чогось,
Боїшся – чи хтось не осудить?
Життя і просте, й неймовірно складне!
Щастя жадаєм здобути…
Але потрібно в житті лиш одне:
Просто Людиною бути.

Осінь
Десь далеко за обрій вже сонце сідає,
Перший жовтий листочок на землю паде.
Тепло так на душі і тужливо водночас.
То, напевно, вже осінь на землю іде.
З кожним днем усе менше тепла на світанні.
В небесах вже курличуть ключі журавлів.
Не скажу більше й слова тобі на прощання,
Збережу в своїм серці і мрії, й жалі...
І ніхто з нас не знає, що станеться далі,
Але перша розлука безмежно гірка.
Хай же нас оминають хвороби й печалі,
Хай веде нас до щастя Господня рук

Немає коментарів:

Дописати коментар