Сім’я – це колиска роду
людського, та власне, вона бере свій початок від найдосконалішого творіння
Господнього – жінки. Жінки-матері, яка є
співтворителькою людини. Вагоме місце у народженні дитини посідає і батько,
який покликаний бути добрим учителем і захисником для своєї родини. В сім’ї, де
основною поживою є любов, діти виростають душевно здоровими і мудрими. Лиш на
них може спиратися ціле суспільство, вони є надійними провідниками до кращої
долі в державі. Родина, сім’я і Україна – це скарбниця свідомого українця. А
любляче серце, натхненне словом, не може не виливати на
папір поетичні оди.
До Дня сім’ї студійці порадували своїми
новими творіннями.
Мар’яна Вагіль
***
Вклоняюсь,
мамо, низько до землі
Вклонюсь, мамо,
низько до землі,
За те, що поруч
завжди ви зі мною.
Які ж ви милі,
любі, дорогі!
Ви залишайтеся
завжди такою.
Мені життя
подарували ви,
А як за це
віддячити не знаю,
Для вас,
рідненька матінко моя,
Здоров’я, щастя
в Бога я благаю.
Ви лік, що гоїть
рани всі за мить,
Ви добра фея, що
час може зупинить.
За денне світло,
мамо, ви ясніша,
Для мене ви найкраща,
наймиліша.
Не знаю, мамо,
як вас описати
Найкращі в світі
вам слова сказати…
Люблю й вклоняюсь,
мамо, до землі,
Із вами я у
щастя на крилі.
Найсвятіша
материнська любов
Найсвятіша
материнська любов –
Піклування, що
дається від серця.
Коли покличеш
знову й знов –
На крилах
прилетить і озветься.
Наймиліша
материнська любов.
Ніжна ласка, як
сонця проміння.
Голос – музика,
погляд – немов
Тихе море, повне
терпіння.
Якщо б не мама,
не було би нас.
Це найцінніший
скарб усюди й повсякчас.
Найрідніша у
світі людина
Для дитини –
мама, для мами – дитина!
Татові
Хтось бачить
строгість і похмурі очі.
А я у вас тату,
бачу лише доброту.
В невтомній
праці ви і в дні, і в ночі
Через далеч
доріг, пекуче сонце й сльоту.
Вже видніються
зморшки, волосся сивіє
Та тільки світла
ваша душа не старіє.
Тату! Ви еталон
мужності, опора і сила.
Ваша усмішка
завжди щира, чиста і мила.
Дякую, що ви
поряд і ще б багато літ.
Дай Бог вам
здоров’я, щоб ви не знали бід.
Вероніка Сопіра
Моя мила, дорога мамо
Моя мила, дорога
мамо.
Найцінніша в
житті обрамо.
Моя
найпрекрасніша зоре,
Твоє милосердя
таке неозоре.
Моя перлино в чарівній
блакиті
Прозорих вод, що
на Криті.
Я так безмежно
тебе люблю,
Щастя для тебе у
Бога молю.
Для мене ти –
рідне сонце,
Що стелить тепле
волоконце
Під мої стопи на
дорозі,
Коли я ледь іду
в знемозі.
Для мене ти не
безцінний скарб,
Чи неймовірна гама
фарб,
Ти – моя
невичерпна надія,
Сонячна,
найкраща в світі мрія…
Зоряна Кецмур
Побажання матусі
Матусю, хай в
душі твоїй
Завжди цвіте
весна,
І ніжні почуття
палають в серці все життя.
Нехай щаслива
буде кожна мить
Життя хай
радістю дзвенить!
Здоров’я. Довгий
вік.
Любов. Дитячий
сміх.
В житті хай буде
море втіх!
Таня Бріцька
Мама
Я найкращу
матусю маю.
Щира подруга,
порадник на путі.
Я дякую тобі за
все, що маю.
Ти моя опора у
житті.
Хай серце ніколи
не болить.
І за провини всі
мене прости.
Мені і дня без
тебе не прожить.
Найдорожча для
мене - ти.
До тата
Я пам’ятаю, як
лягали спати,
Така ще зовсім –
дуже маленька.
Горнулась на
плече – до Вас, тату.
І чула стукіт
Вашого серденька.
А як на перший
дзвоник,
Ви зранку будили
нас.
Вели за руку з
квітами до школи,
Не забуду ніколи
той час.
Я дякую Вам,
татусю, щиро…
Я вже доросла,
але для Вас – дитя.
Нехай Вам Бог
подарує силу,
Щастя, здоров’я
на все життя.
Сестрички
Дві пташечки –
лебідоньки красиві.
Мої сестрички
дві блакитноокі.
Такі добрі, ніжні
й щасливі.
А як без вас
буває одиноко…
Хай ваші дороги
квітами стеляться.
І у житті будуть
легкими кроки.
Ваше щастя і моя
любов до вас
Живуть в моєму
серці так глибоко.
Мар’яна Григорська
***
Родина – сім'я – Україна –
Квітуча,велична,свята.
Для мене ти рідна
хатина,
До тебе лечу крізь літа.
Далека квітуча калина
І пишнії води Дніпра –
Моя веселкова країна
купаэться в теплих вітрах.
Так хочу тебе обійняти,
Народе мій вічно святий,
Так хочу тобі я сказати:
«Тримайся,родино, й
цвіти!»
* * *
Нас любите такими, як ми є,
і почуття оте ніколи не згасає,
Хоч дні за обрій журавлями відлітають,
та не старіє серденько, жиє.
Ваша любов всевишня крізь літа
Від поділу не меншає, – зростає,
Уже й онуки Ваші підростають,
Свята Ваша, матусю, доброта.
І скільки вже води спливло у даль,
А мама знов на березі ріки…
То не ріка – життя її роки,
Було в них все: і радість, і печаль.
Були надії, і були тривоги
за кожен порух наш, за кожен крок…
Ми вдячні, мамо, за життя урок
і просимо для Вас здоров`я в Бога.
Немає коментарів:
Дописати коментар