Пам’ятні ноти

   Нещодавно до нашого об’єднання «Слово» завітала Софія Максимович. Уважна, красива і мила дівчина, яка народилася я в містечку Долина. Закінчила Долинський ліцей «Науковий».

   До 18 років, як каже про себе сама дівчина, встигла змінити три роботи в сфері обслуговування. Однією з них є бібліотека. Софійка багато читає, любить філософію, літературу та поезію . Пише власні вірші та картини. Цінує релігію та відвідує церкву. До її хобі належать пробіжки та складання пазлів. Полюбляє також танці. З музичних уподобань,– класичні твори та українські пісні в жанрі Soul. Активно вивчає англійську і німецьку мови. Любить подорожувати з друзями.

  До життя у неї особливе ставлення, що відображається і у віршах. Запрошуємо до читання та слухання віршів Софії.

***
Коли доходиш відчаю межу,
Зірвавши квітку польову,–
Побачиш небо, а там птах, і не один.
Задмухаю свічки.
Помрію про свободу.
Зникають часточки душі,
Затоплю думку глибоко під воду .
Заткнись, - свободо, мріє, думко,
Від вас життя болить відчутно.
Я краще утечу,–
І ти тікай.
Зірви ту квітку польову
Поглянь, там хмари
Заспівай.

 
***
Гори, пали вогнем
Тони у полум'ї трибою
Виходь за межі звичного,
Відчуй нове, –
Занурся в нього з головою

 
Вона жила лише у вечір
 
Вона жила лише у вечір
Прийде з роботи. Сяде край вікна.
Увімкне музику. Є співи, танці, –
Келих червоного вина
 
Біжить сусідська дівчинка, –
Тато купив їй шоколаду.
Зранку відвіз до школи,
В обід пограли у м'яча.
Щасливе в дівчинки життя.
На нічку буде казочка гарненька.
 
Жінка позаздрила малечі..
Без сорому. Провини. Страху. Каяття.
Сама жила лише у вечір,
Хотіла кращого життя.