Збігають дні жаху, зачіпаючи чи не кожну душу українки,
у якої весь рік живе лютий у серці. Але ні холоду, ні злості не вдається
зробити із серця крижинку. Бо всі ми благословенні Любов’ю, яка лагідними
вустами припадає до ран, лікуючи їх надією і вірою в краще завтра.
Сьогодні лютий господарює не лиш в природі, він люто
дивиться на закоханих, яких розлучила війна і закинула у невідомість. Розуміємо, що сльозами тут не зарадиш. Тому так важливо
знаходити розраду разом з тими, хто переживає втрату чи розлуку за тими, хто
став на захист Батьківщини.
Важкі роздуми від переживання дають в руки перо, щоб вилити на папір сльози-вірші, які так і світяться щирими почуттями, наскрізь пронизані теплом, глибокою вірою у нашу перемогу. А кохання неодмінно залишить свій неоціненний вклад у сутичці між ненавистю і любов’ю.
Важкі роздуми від переживання дають в руки перо, щоб вилити на папір сльози-вірші, які так і світяться щирими почуттями, наскрізь пронизані теплом, глибокою вірою у нашу перемогу. А кохання неодмінно залишить свій неоціненний вклад у сутичці між ненавистю і любов’ю.
Тетяна Бріцька
Ольга Головатюк
Любов Тимчій
Лілія Пінчук
Христина Кориневич
Немає коментарів:
Дописати коментар