пʼятниця, 12 лютого 2016 р.

ЛОВЦІ ВІТРУ ВІЧНОСТІ

Побачила світ чергова тематична сторінка літературної студії "Слово"... 
Запрошуємо до читання!

середа, 10 лютого 2016 р.

Почуття, котре тримає небо

Кажуть, що три найкращі речі в житті – Любов, Поцілунок та Посмішку ми маємо віддавати іншим. А ще – зобов'язані берегти в серці чисте, наче джерельна вода, почуття – Кохання. Бо воно тримає Небо над всіма нами...






Тарас Зварич
Моє небо
Моє небо, прошу, прийми мене до себе.
Підтримай мої слабкі крила, і я завжди буду поряд тебе.

Навчи мене літати крізь шторми і шквали,
Прошу тебе, навчи, адже ми цього так чекали.

Скільки разів себе я уявляв поміж твоїх хмар,
І завжди вірив, що отримаю від тебе цей ось дар.

Й тепер, коли ти дозволило мені отак витати,
Я буду тут! Допоки не впаду! Мені нема чого втрачати.

Я надто довго ходив по землі, вдивляючись в твої простори.
І ніколи тебе не забував, кажу ж тобі: ніколи.

Тому прошу, прийми мене до себе, моє небо.
Підтримай мої крила, адже я на все готовий, щоб бути біля тебе.

                                     31.01.2016

Чужі вулиці
Чужі вулиці мовчали пустотою вікон,
І я шукав твоє обличчя у тій пустоті.
Ти могла б бути зображена на одній із ікон,
І всі люди тоді б поклонялися тільки тобі.

Тиша дзвінка з рядками лягали в блокнот,
І всі ті рядки були тільки для тебе.
Велике місто задихалося від сухот,
І я в тому місті просив допомоги у неба.

Просив допомогти тебе одну віднайти,
Помогти не загубитися у цих лабіринтах.
Я знав, що для цього мені треба просто піти,
Як йдуть герої романів на затертих сторінках.

Я знав, що сон мої вікна точно мине,
Думки відгородять його від мене.
Але мені вже було начхати на це,
Бо я думав тільки про тебе...

                                     18.11.2015

Вікторія Дідоха
Моя любов
Моя любов помре під вечір,
Відчувши вітер холоднечі.
Ти день у день жадала втечі,
Так й не відчувши рідні плечі.
Я загублю її під ранням,
Всеочевидячим повстанням.
Я серцем розірву світання,
Замисливши стрімке блукання.
І все до чорта – скажу тихо,
Бо все мине, мине і лихо.
Любов вмирає стиха, стиха,
Перетворивши нас у психа…

Будь!
Закрий лише очі свої,
Розплатишся щастям зі мною.
У серці побудь ти моїм.
Ти ім’я моє не забудь,
Його закарбуй у думках.
Ти лиш будь, ти лиш будь, ти лиш будь
І частіше з’являйся у снах!