середа, 16 травня 2018 р.

Сім’я – скарбниця щастя


Сім’я – це колиска роду людського, та власне, вона бере свій початок від найдосконалішого творіння Господнього – жінки. Жінки-матері, яка є співтворителькою людини. Вагоме місце у народженні дитини посідає і батько, який покликаний бути добрим учителем і захисником для своєї родини. В сім’ї, де основною поживою є любов, діти виростають душевно здоровими і мудрими. Лиш на них може спиратися ціле суспільство, вони є надійними провідниками до кращої долі в державі. Родина, сім’я і Україна – це скарбниця свідомого українця. А любляче серце, натхненне словом, не може не виливати на папір поетичні оди.
До Дня сім’ї студійці порадували своїми новими творіннями.

Мар’яна Вагіль
         ***
Вклоняюсь, мамо, низько до землі
Вклонюсь, мамо, низько до землі,
За те, що поруч завжди ви зі мною.
Які ж ви милі, любі, дорогі!
Ви залишайтеся завжди такою.
Мені життя подарували ви,
А як за це віддячити не знаю,
Для вас, рідненька матінко моя,
Здоров’я, щастя в Бога я благаю.
Ви лік, що гоїть рани всі за мить,
Ви добра фея, що час може зупинить.
За денне світло, мамо, ви ясніша,
Для мене ви найкраща, наймиліша.
Не знаю, мамо, як вас описати
Найкращі в світі вам слова сказати…
Люблю й вклоняюсь, мамо, до землі,
Із вами я у щастя на крилі.
Найсвятіша материнська любов
Найсвятіша материнська любов –
Піклування, що дається від серця.
Коли покличеш знову й знов –
На крилах прилетить і озветься.
Наймиліша материнська любов.
Ніжна ласка, як сонця проміння.
Голос – музика, погляд – немов
Тихе море, повне терпіння.
Якщо б не мама, не було би нас.
Це найцінніший скарб усюди й повсякчас.
Найрідніша у світі людина
Для дитини – мама, для мами – дитина!
Татові
Хтось бачить строгість і похмурі очі.
А я у вас тату, бачу лише доброту.
В невтомній праці ви і в дні, і в ночі
Через далеч доріг, пекуче сонце й сльоту.
Вже видніються зморшки, волосся сивіє
Та тільки світла ваша душа не старіє.
Тату! Ви еталон мужності, опора і сила.
Ваша усмішка завжди щира, чиста і мила.
Дякую, що ви поряд і ще б багато літ.
Дай Бог вам здоров’я, щоб ви не знали бід.

Вероніка Сопіра
Моя мила, дорога мамо
Моя мила, дорога мамо.
Найцінніша в житті обрамо.
Моя найпрекрасніша зоре,
Твоє милосердя таке неозоре.
Моя перлино в чарівній блакиті
Прозорих вод, що на Криті.

Я так безмежно тебе люблю,
Щастя для тебе у Бога молю.

Для мене ти – рідне сонце,
Що стелить тепле волоконце
Під мої стопи на дорозі,
Коли я ледь іду в знемозі.

Для мене ти не безцінний скарб,
Чи неймовірна гама фарб,
Ти – моя невичерпна надія,
Сонячна, найкраща в світі мрія…

Зоряна Кецмур
Побажання матусі
Матусю, хай в душі твоїй
Завжди цвіте весна,
І ніжні почуття палають в серці все життя.
Нехай щаслива буде кожна мить
Життя хай радістю дзвенить!
Здоров’я. Довгий вік.
Любов. Дитячий сміх.
В житті хай буде море втіх!

Таня Бріцька
Мама
Я найкращу матусю маю.
Щира подруга, порадник на путі.
Я дякую тобі за все, що маю.
Ти моя опора у житті.
Хай серце ніколи не болить.
І за провини всі мене прости.
Мені і дня без тебе не прожить.
Найдорожча для мене - ти.

До тата
Я пам’ятаю, як лягали спати,
Така ще зовсім – дуже маленька.
Горнулась на плече – до Вас, тату.
І чула стукіт Вашого серденька.

А як на перший дзвоник,
Ви зранку будили нас.
Вели за руку з квітами до школи,
Не забуду ніколи той час.

Я дякую Вам, татусю, щиро…
Я вже доросла, але для Вас – дитя.
Нехай Вам Бог подарує силу,
Щастя, здоров’я на все життя.

Сестрички
Дві пташечки – лебідоньки красиві.
Мої сестрички дві блакитноокі.
Такі добрі, ніжні й щасливі.
А як без вас буває одиноко…
Хай ваші дороги квітами стеляться.
І у житті будуть легкими кроки.
Ваше щастя і моя любов до вас
Живуть в моєму серці так глибоко.

Мар’яна Григорська
***
Родина – сім'я – Україна
Квітуча,велична,свята.
Для мене ти рідна хатина,
До тебе лечу крізь літа.
Далека квітуча калина
І пишнії води Дніпра
Моя веселкова країна
купаэться в теплих вітрах.
Так хочу тебе обійняти,
Народе мій вічно святий,
Так хочу тобі я сказати:
«Тримайся,родино, й цвіти!»

        * * *

Нас любите такими, як ми є,
і почуття оте ніколи не згасає,
Хоч дні за обрій журавлями відлітають,
та не старіє серденько, жиє.
Ваша любов всевишня крізь літа
Від поділу не меншає, – зростає,
Уже й онуки Ваші підростають,
Свята Ваша, матусю, доброта.
І скільки вже води спливло у даль,
А мама знов на березі ріки…
То не ріка – життя її роки,
Було в них все: і радість, і печаль.
Були надії, і були тривоги
за кожен порух наш, за кожен крок…
Ми вдячні, мамо, за життя урок
і просимо для Вас здоров`я в Бога.

Немає коментарів:

Дописати коментар