вівторок, 27 червня 2017 р.

«А ти лети, лети до хмар!»

Активною учасницею творчого кола літературної студії є цьогорічна випускниця Долинського природничо-математичного ліцею Ірина Седельнікова. Вона зізнається, що почала писати саме під впливом побаченого і почутого на студійних засіданнях.
З творчими починаннями Ірини вже мали змогу ознайомитись читачі студійної літературної сторінки «Срібне коло», яка публікується періодично у тижневику «Добра справа».
А сьогодні для Вас її нова творча добірка: щира, відверта, актуальна. Ми впевнені: заклик молодих «Ти лети, лети до хмар!» – це окрилене і щасливе майбутнє рідної України!

Я дивлюсь…
Я дивлюсь у вікно,
А за вікном – пустка,
Тихий і безмежний край
Силуети бездушних тіл майнають
І губляться між темних хмар…
Гидкі, їдкі думки їх катують,
Не даючи прожити дня.
А ти лети, лети до хмар
Бо ти не ниций і брехливий,
Ти – чистий, як озон й кришталь
Не розпорошуєшся на частини,
Коли того так треба нам.

Багато
Багато слів вже сказано,
Багато сліз вже вилито,
Одне лиш н змінюється
Моя любов до темряви.
Бо тільки там
відкриється Істина одна
Душа – це не історія ,і навіть – не життя.
Це просто край, де демони літають,
І тараканчики біжать
До серця твого справжнього,
Або до Морока.
Бо куди їм бігти,
Від заздрощів і лінощів
Або від пустоти?

Весняна ніч
Місячна весняна ніч.
Тиша…Дощ… Вокзал…
Ми тікаємо від людей
Поміж тихих і бездушних трав.
Ми віримо у те, що десь далеко
Нас не знайде біда,
Що лихо обмине нас стороною,
Накриє радості стіна…
Але ми гірко помилились,
Бо горе скрізь, де є жива душа.
І кожен з нас так палко
мріє підкорити злі стихії,
і зраду, і брехню, й недолю.
Але не легко це зробити
Без серця з щирою душею…

Немає коментарів:

Дописати коментар