...ІЗ БІЛИМ ПРАПОРОМ

Побачила світ чергова тематична сторінка літературної студії "Слово".

«ПІДЕ, ПІДПИСАВШИСЬ – ТУТ БУЛА ВЕСНА»

… Вона вже почала гоїти рани нашим воїнам. Співати шпачиними голосами колискові дітям. Розтоплювати кригу байдужості в незнайомих людях. Висаджувати з ранку до вечора щепи-дички в садах. Пробуджувати легким доторком невтомленого леготу заспані поля.

Милуючись першими днями у царстві пробудженого й нового світу надіємось: буде Україна жити, буде рідна мова щебетати. Будемо ми любити понад усе своїх матерів і батьків, названих братів та сестер. Будемо разом молитись за Мир. А Весна…. Весна підпишеться розмашисто й натхненно в душі кожного, хто впустить її до свого серця.

Тарас Зварич

Вона кольором неба…

Вона кольором неба малює квіти,

Зірками ранковими сипле росу,

І разом з птахами шле нам привіти,

Усім, хто любить й чекає весну.

Вона до землі посміхається сонцем,

Й задарма подарує їй теплі дощі.

Обов’язково загляне в кожне віконце,

І якось тепліше стає на душі…

Грозою під вечір постукає в двері,

Співом пташиним розповість про життя.

Піде, залишивши сліди на папері,

Підписавшись – тут була Весна…

                                               05:17

                                               31.01.2015

Залишається час

Залишається зайвий час, залишаються зайві слова.

Життя в сторони кидає нас, змушує ділити на два.

Згорнуті білі вітрила, в гавані змучені кораблі.

Де взяти сил розім’яти крила, як не розчинитись в імлі.

Скажіть, де взяти сил щоби ламати границі,

Скажіть хто не бажав цього в моєму віці.

Й поки не знаєм що робити просто йдем,

Нізвідки і в нікуди.

І свою правду за пазухою несем,

Надіючись що її почують люди.

                                               04:25

                                               21.12.2014

Ми хочемо…

Ми хочемо більшого від цього життя,

Ми хочемо більшого без каяття.

Ми таке покоління – нам нема вороття.

В наших зіницях всесвіт, а не чорна діра,

Називай нас як хочеш, у нас тут правда своя,

Кажи нам що хочеш, ми знаємо яка на смак брехня.

Ми граємо хоч не козирна наша карта,

Ми з тих хто досі вірить у щасливе завтра,

І хай там що, та наша віра чогось та й варта.

                                               01:15

                                               24.10.2014

Діана Спас

Мила, чарівна Україно моя

Мила, чарівна Україно моя –

Скрізь, де не глянеш – безмежні поля.

Своєю красою чаруєш весь час,

Бо ти, Україно – найрідніша для нас!

Софія Святківська

Країна відважних людей

Україна – мелодійний ти наш край,

Україна – неначе рай.

Це країна відважних людей,

Які борються за перемогу ідей.

Хоч не є ми всі багаті,

Але знайте: в кожній хаті

Гостей раді зустрічати.

Люди є у нас привітні

І усі, неначе рідні.

Працьовиті і відважні,

І давно уже безстрашні.

Ця земля квітуча є,

Урожай вона дає.

Гори, ріки і поля –

Рідна матінка-земля.

Вікторія Юшко

Лист до мами

«Пробачте, мамо, долю не змінити,

Упав я в мальвах польових –

Під сонцем, що зовсім не гріло

Серед загравин золотих.

Життя – як павутинка в полі,

Яка вже не збиратиме росу,

Не буду я, як птах на волі,

Котрий злітає в висоту.

Матусю, бережіть себе й Оленку.

Люблю її не менше, як і вас.

Підіть до церкви, помоліться Богу,

Поставте свічку за всіх нас.

Бо перетнув я життя межу –

В сердечко куля ранила ворожа.

З братами поряд я лежу

В землі, яка тут зветься «Божа».

Колискову вітерець співає,

Вона рідна серцю та душі.

По Україні сумно пролунає,

На прощання останній стежі.

Іванна Хомин

Мово, мово – ти, як пташка!

Мово, мово –

Ти, як пташка,

Що завжди щебече –

Ти – як мама українська,

Діточок колише.

Наче пташка у садочку

Весело співає,

Соловейком у гніздечку

Діток звеселяє.

Діти весело зібрались,

І пішли у місто,

Там дівчина прорікала

Про мову барвисту.

Ось й питають те дівчисько,

Чи мова єдина,

Солов’їна й мелодійна,

Мова України?

Всі у неї це питали,

Ну, а вона ж знає,

І на їхні запитання отак

Так відповідає:

«Наша мова українська –

Найкраща у світі.

В ній багато слів казкових,

Веселкових чарівних,

І тому хай кожен знає –

Мови кращої немає!»

Ми приємно здивувались

І щиро всміхнулись,

І всі разом з нею

Додому вернулись.

Марія Кожушок

Відколи

Відколи почалась війна,

Відтоді спокою нема.

Невже, як почали

на Майдані гинуть люди –

Цим смертям продовження

надовго буде?

Нехай Всевишній Бог буде на підмозі,

І хай Україна буде в перемозі!

Весна

Тепла весна. Земля прокидається, дерева ледь-ледь хитаються. Сніг і лід перетворюється на прозорі краплини води, якими живляться молоді рослинки. Повітря чисте, свіже, а небо лагідне, бездонне. Сонечко ховається поміж хмаринками. Тваринки пробуджуються. А весна… вона має  право царювати три місяці… Тоді ростуть трави, квіти, дерева. Після весни настане літо і всі будуть ніжитись на яскравому сонечку. Весна……..!

Арсен Торговецький

Матуся

Матуся ти моя рідненька,

Люба моя ти ненько.

За тебе Бога я молю,

І дуже тебе люблю.

Мамо, «сонце ти моє»,

А я – «золотце твоє»…

Я люблю тебе понад усе,

Хай кожен день тобі щастя несе.

Дідусеві іменини

В дідуся сьогодні іменини,

Тож ми всі його вітаєм,

Щастя, радості бажаєм.

Любові, квітів море,

Щоб не знав він більше горя.

Я не мав дарунку, чесно,

Та люблю його безмежно.

Я від всіх його цілую,

Ясні дні йому дарую!

Тетяна Грицан

Для Марка

Марк, ти дуже талановитий і прекрасний,

Твій голос дзвінкий і найкращий.

Ти завжди веселий і добрий,

Щирий, чесний і хоробрий.

Ми тебе всі дуже любим.

Мрію про тебе голубим.

Спів твій линув усюди,

Слухали його всі люди,

Всі за тебе вболівали,

І добра тобі бажали.

І пісня твоя –

мов рветься на волю,

Із серця торує долю.

Станіслав Вінтер

Раннє сонце

 Кожна людина хоче, щоб раннє сонце засвітило у її віконце. Адже настає сонячна та привітна весна. Починають співати пташки, а зовсім скоро з’являться бруньки на деревах. Розквітають перші квіти. Цією яскравою та чудовою порою року люди милуються годинами. Вони можуть безкінечно слухати чудові мелодії весни. А свіже повітря наповнюється радістю. Весна вкриває зеленою скатертиною все навкруги. Авжеж, Весна – чудова!

Поетична Весна

«На зміну пейзажу з оповитими снігом деревами

прийшла ніжна акварель весни»

Артур Голден

Тануть сніги, біжать струмочки, починає пробиватися перша травичка, розпускаються бруньки, з'являються тендітні квіти, чути спів пташок... Це настала Весна — найпрекрасніша пора року, оспівана поетами за свою первозданну красу.

Вона дарує нам тепло, радість, а ми їй у відповідь вірші, в яких навіки залишиться її образ.

1 березня в читальному залі бібліотеки учасники літературної студії «Слово» своїми віршами привітали прихід бажаної весни. Присутні не тільки зачитали твори власного написання, але й потішили нас піснею.

Інтелектуальна гра «Найперше – музика у слові!» дала змогу учасникам засідання пригадати, яка наша мова все – таки багата і милозвучна. Окрім цього, керівник студії Галина Максимів продовжила розповідати студійцям про нові віршовані розміри, за допомогою яких вони можуть урізноманітнити власні вірші.