понеділок, 11 листопада 2013 р.

Буття любові

   Вже відривається листя від красивих, ошатних дерев і, вальсуючи, вкриває осінню землю. Ностальгічний час затуманює серце часом настільки, що а ж притуплюється радість життя. Починаєш замислюватися про сенс буття, шукаючи у ньому перли вчорашнього щастя. Та, проте, знаходиш у своїх роздумах буття любові, за яке хапаєшся вустами і серцем. Адже ціллю твого існування є жити, писати, кохати, про це нагадує нам віршами Зоряна Січка.

 




Радість життя
Солодкий плід і заборони,
Життя свого ти знай кордони.
Міцні кайдани й каяття
І спробуй поверни життя.

Навіщо жити і страждати?
Навіщо все на світі знати?
Навіщо мріяти й втрачати?
Ти й так не зможеш покохати.

І відповіді не шукай,
Бо це закриті двері в рай.
Там Єва з Адамом живуть,
Коханню вірність бережуть.

Їх змій-спокусник стереже
І душі їх не віддає.
Ти ж шлях свій обираєш сам,
Візьми й довірся небесам.

Можливо, жити краще будеш,
Про все погане і забудеш,
Бо час лікує, ти ж це знаєш
І віру в себе не втрачаєш.

І прийде білий кінь до тебе,
А ти візьми й повір у себе.
Втішайся радістю життя,
Воно на мить коротку схоже,
Бо хто пішов у небуття,
Радіти цьому вже не може!!!

Сенс буття твого
Ти п’єш, куриш і вмираєш,
Життя проходить, ти же знаєш.
Той шелест трав, ті почуття,
Ось це і є твоє життя.

Ти віриш і тебе кидають,
Це боляче й вони це знають.
Кохаєш, мариш і п’янієш,
Це келих долі й нічого не вдієш.

Тяжкій той біль, душевні рани
І омиваєш все сльозами.
Порив сердець, колючі рози,
Вони вмирають у морози.

Як ті два лебеді живуть
І віру в краще бережуть.
А ти борися за щастя це,
Але ж не знаєш його в лице.

Ця пристрасть, це страшне бажання
Не втратити свого кохання.
Солодкий мед, пахучі квіти,
Відчути це все треба вміти.

Про честь свою не забувай,
Буття любові пізнавай.
Звільнись з кайданів вороття.
Й кінець – кінців цінуй життя!

Життя
Життя, як сигарета
Викурюєш і смерть.
Пройде в житті карета,
Як втратиш, ти є мрець.

Не мрій ти про майбутнє,
Сьогоднішнім живи,
Бо так з косою й не скаже:
“Покайся й відпусти!”

Не встигнеш слово мовить,
Як будеш у раю
Й знову будеш змушений
Віддати душу свою.

Запам’ятай три речі знову:
“Живи, пиши, кохай!”
І це ж ти добре знай
Сім’я, родина, діти
Найголовніше у житті.

Можливо, допоможе у тому каятті.
Живи по законах на цьому світі ти,
Бо так і не зумієш
Прощення знайти!!!

Друг
З тобою зустріч випадкова,
Для тебе я була знайома.
Ти став для мене лиш одним,
Який підтримав й не ганьбив.

Для мене ти є просто друг,
У час страшних тих завірюх,
Тебе не кину в час лихій,
Хоч би прийшлось у бій тяжкий.

Не дам втонути у журбі,
Хай панує радість у житті.
Я буду зіркою твоєю,
А ти надією моєю…
З тобою друзі назавжди!!!